смикати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
скубти — бу/, бе/ш; мин. ч. скуб, ла, ло; і ску/ба/ти, ску/ба/ю, ску/ба/єш, недок., перех. 1) Захоплюючи пальцями, злегка смикати що небудь. || також без додатка. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір я, вовну тощо, завдавати болю. || … Український тлумачний словник
шарпати — аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех., за що, рідко чим, об що.Тягти кого , що небудь посмиком; різко, рвучко смикати за щось. || Смикаючи, робити щось, виконувати якусь дію. || Рвучко відкривати щось (двері, хвіртку і т. ін.). 2) перех. і неперех … Український тлумачний словник
висмикати — I в исмикати див. висмикати. II висмик ати а/ю, а/єш і висми/кувати, ую, уєш, недок., ви/смикати, аю, аєш і ви/смикнути, ну, неш, док., перех. Смикаючи, витягати, вихоплювати, виривати що небудь звідкись, з чогось. || Витягати що небудь з під… … Український тлумачний словник
засіпати — аю, аєш, док. 1) перех. Почати сіпати, різко смикати кого , що небудь. 2) неперех. Почати робити мимовільні різкі рухи. 3) перех. Стомити, вимучити коня, часто сіпаючи за віжки … Український тлумачний словник
засмикувати — I ую, уєш, недок., засми/кати, засми/каю, засми/каєш і рідко засми/чу, засми/чеш, док., перех. і без додатка. 1) Стомлювати частими поїздками, тяжкою роботою і т. ін. (коня). Засмикати коня. 2) перен., розм. Змучувати, стомлювати кого небудь… … Український тлумачний словник
зашарпати — аю, аєш, док., перех. 1) Почати шарпати, рвучко смикати кого , що небудь. 2) перен., розм. Змучити людину постійними дорученнями, приставанням і т. ін. 3) Довго користуючись, забруднити, потріпати що небудь … Український тлумачний словник
колошматити — а/чу, а/тиш, недок., перех., розм. 1) Розвіваючи в різні боки, кошлати, скуйовджувати що небудь. || Нападаючи на кого небудь, смикати його, кусати зубами (про собак). 2) Дуже сильно бити кого небудь. || Бити, завдаючи ударів зброєю; громити … Український тлумачний словник
підсікати — а/ю, а/єш, недок., підсі/кти, ічу/, іче/ш, док., перех. 1) Те саме, що підрубувати 1). || перен., розм. Різким або влучним зауваженням ставити в скрутне становище, викликати зніяковіння. 2) Вирубуванням лісу очищати місце під ріллю. 3) Ранити,… … Український тлумачний словник
поскубти — бу/, бе/ш і поскуба/ти, а/ю, а/єш і поску/бати, аю, аєш, док., перех. 1) Захоплюючи пальцями, посмикати злегка що небудь, смикати якийсь час. || Смикаючи, скубучи, вирвати волосся, пір я. 2) Захоплюючи губами, зубами, рвати, скубти траву якийсь… … Український тлумачний словник
